Звернення профспілки "Захист Праці” до молоді України

З трудовим народом України ведуть війну. Статистика каже нам про 8 мільйонів безробітних, про 7 мільйонів гастарбайтерів на чужині, до яких там ставляться не краще, ніж до мігрантів з інших країн «третього світу», про зменшення населення на 6 мільйонів з 1991 року, та інші соціальні лиха. На тлі цього як чинний режим, так і опозиція, обіцяє Україні встановлення відвертої диктатури найбільш реакційних, найбільш антинародних елементів капіталу, що має «врятувати державу», але не трудовий народ.

В усі часи молодь виступала в авангарді боротьби проти тиранії та визиску. Ситуація, що склалася в Україні, закликає до продовження боротьби попри апатію, егоїзм і гонитву за брендами, які виховує в людях капіталістичне споживацьке суспільство. Ще багато молодих людей вірять в казки про те, що всі вони можуть зробити успішну кар’єру і добре влаштуватися в житті. Але це неможливо в суспільстві, побудованому на ієрархії та експлуатації, оскільки кількість капіталістів та бюрократів обмежена за своєю сутністю, інакше вони не матимуть на кому паразитувати.

Обіцяючи золоті гори, в реальності капіталізм заважає молодим людям реалізувати свої таланти та щирі прагнення, нав’язуючи їм жорсткі рамки, підпорядковуючи собі. Відтак люди, які хочуть кращого і вищого, вже самі по собі, можливо не розуміючи цього, є ворогами системи.

Поточний стан зарплат, пільг і робочих годин, так само як і стан справ у політиці, мистецтві та науці, є наслідком поточного стану класової боротьби. Таким чином, захист наших інтересів у цій боротьбі - це відправна точка повалення капіталізму.

Для захисту інтересів праці в її конфлікті з капіталом потрібна незалежна класова організація, яка веде безпосередню економічну  боротьбу за права трудового народу, поширює класову свідомість і солідарність у масах. В підсумку цієї боротьби синдикально організовані трудящі зможуть встановити свою пряму владу на виробництві, що дозволить покласти край гнобленню в політиці та в усіх інших суспільних відносинах, перебудувати їх на засадах соціальної рівності і свободи.

Зараз, у момент критичної ситуації для нашого народу, ми закликаємо молодь України не бути байдужою, не вірити обіцянкам начальників і роботодавців, боротися за свої права, об’єднуватись з усіма тими, кому огидна нинішня прогнила система і хто веде проти неї боротьбу. Лише в такий спосіб молоді люди можуть стати насправді вільними та незалежними особистостями.